Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 916/5033/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В.А.

розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. у справі господарського суду№916/5033/14 Одеської області за позовомУкраїнського державного підприємства "Укрхімтрансаміак"допублічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"третя особавідкрите акціонерне товариство "Тольяттіазот"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - врегулювання розбіжностей при укладанні договору Гегельська Н.А. дов. № 47д від 26.04.2016 Поляков Д.С. дов.№1849 від 12.05.2015 Кімінчіджі С.І. дов.№1844 від 12.05.2015 Борисенко А.С. дов.63аа3286282 від 18.09.2015 В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Українське державне підприємство "Укрхімтрансаміак" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про врегулювання переддоговірного спору по Договору №1006/1ТА-2015 від 14.11.2014 про надання послуг з приймання, охолоджування, зберігання та відвантаження на судна транзитного аміаку, в редакції позивача та зобов'язати ПАТ "ОПЗ" укласти договір в редакції УДП "Укрхімтрансаміак".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,- Відкрите акціонерне товариство "Тольяттіазот", Росія.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.03.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі, посилаючись на те, що відмова відповідача укласти договір в запропонованій позивачем редакції з врахуванням приписів ст.627 ЦК України жодним чином не порушує права та охоронювані законом інтереси останнього, оскільки укладення цього договору не є обов'язковим для сторін, та у господарського суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача укласти договір в редакції УДП "Укрхімтрансаміак".

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2016р. касаційну скаргу ВАТ "Тольяттіазот" задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015р. та рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2015р. скасовано, а справу №916/5033/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова Вищого господарського суду України була вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій під час вирішення справи не було досліджено і визначено, чи регулює спірні правовідносини дія Закону України "Про здійснення державних закупівель" в редакції від 10.04.2014 та чи поширюються на господарську діяльність УДП "Укрхімтрансаміак" і ПАТ "Одеський припортовий завод" приписи цього Закону.

Під час нового розгляду справи до суду першої інстанції 05.04.2016р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВАТ "Тольяттіазот", надійшло клопотання про призначення комісійної судово-економічної експертизи у справі №916/5033/14.

Клопотання вмотивовано тим, що одним із питань, що є предметом спору, є необґрунтований розмір тарифу на послуги із прийому, охолодження, зберігання та відвантаження на морські судна рідкого аміаку ВАТ "Тольяттіазот". Спірні тарифи на послуги відповідача вважає економічно необґрунтованими, що в повній мірі підтверджують рекомендації Антимонопольного комітету України від 13.10.2015, в яких останній зобов'язав відповідача ВАТ "ОПЗ" переглянути спірний тариф та привести його до економічно обґрунтованого рівня. Крім того, необґрунтованість спірного тарифу доводиться матеріалами Аналітичного дослідження "Експертний розрахунок економічно обґрунтованого тарифу на перевантаження аміаку на ВАТ "Одеський припортовий завод" (2016 р.), підготовлені Центром дослідження корпоративних відносин.

ВАТ "Тольяттіазот" надало перелік питань на розгляд експертів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2016 ( суддя Оборотов О.Ю.), залишеною в силі Постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 12.05.2016 ( головуючого судді Мирошниченка М.А., суддів Богатиря К.В., Лашина В.В.) клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ"Тольяттіазот" про призначення комісійної судово-економічної експертизи у справі №916/5033/14 - задоволено частково, призначено по справі комісійну судово-економічну експертизу і зупинено провадження у справі до закінчення провадження експертизи.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду і постановою апеляційного суду, ПАТ "Одеський припортовий завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просить Ухвалу господарського суду Одеської області від 14.04.2016 про зупинення провадження у справі і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 скасувати і справу передати на розгляд по суті до суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив, що судами не досліджено і не визначено, чи регулює спірні правовідносини дія Закону України "Про здійснення державних закупівель" в редакції від 10.04.2014 та чи поширюються на господарську діяльність УДП "Укрхімтрансаміак" і ПАТ "Одеський припортовий завод" приписи цього Закону, і ніякої вказівки про призначення судової експертизи в постанові касаційного суду не містилося.

Касатор вважає, що місцевий господарський суд відповідно до ст.111-12 ГПК України під час нового розгляду справи зобов'язаний діяти згідно з вказівками Вищого господарського суду України і не має права ухилятись від їх виконання.

У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Тольяттіазот" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає Ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного суду про призначення судової експертизи і зупинення провадження у справі законними і обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Направлення справи на новий розгляд не означає, що суд має обмежитись лише дослідженням тих обставин, які не були оцінені судами при попередньому розгляді, під час нового розгляду справа розглядається спочатку в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши присутніх представників сторін та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Під час нового розгляду справи суди попередніх інстанцій виходили з приписів статті 43 ГПК України, згідно якої господарський суд, вирішуючи спір по суті, повинен надати всебічну та повну оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам в їх сукупності. Відповідно до статті 4-3 цього кодексу господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 33 ГПК України висновки судових експертиз є різновидом доказів у господарській справі.

Можливість призначення господарським судом своєю ухвалою судової експертизи передбачена статтею 41 ГПК України, згідно якої судова експертиза господарським судом призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. При цьому необхідність та доцільність призначення судової експертизи вирішується судом (суддею), що безпосередньо розглядає справу, з урахуванням конкретних обставин справи та суті спірних відносин та за його (суду/судді) внутрішнім переконанням по цьому питанню.

Апеляційний суд послався на Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява N 61679/00) від 1 червня 2006 року, в якому зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.

За приписами пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.

Оскільки для проведення призначеної судом першої інстанції експертизи, згідно Закону України "Про судову експертизу", матеріали справи повинні бути направлені до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, зокрема, продовжувати розгляд справи по суті, то місцевий господарський суд, дійшовши до висновку про необхідність призначення по цієї справі судової експертизи та приймаючи з цього питання ухвалу, мав право цією ухвалою зупинити провадження у справі для направлення її матеріалів до судово-експертної установи.

Згідно з частиною 5 статті 79 ГПК України та приписів пункту 6 частини 1 статті 106 цього кодексу ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку, а відтак, і в касаційному порядку.

Водночас нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Зі змісту апеляційної скарги ПАТ "Одеський припортовий завод" суд апеляційної інстанції зробив висновок, що скаржник, хоча і просив скасувати ухвалу місцевого суду повністю, фактично оскаржував цю ухвалу не лише в частині зупинення провадження у справі, а і в частині призначення по справі судової експертизи та відносно поставлених експертам для дослідження питань, оскільки вважав, що необхідності досліджень цих питань для вирішення спору по суті немає.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що при вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111 13 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Доводи ПАТ "Одеський припортовий завод", викладені в касаційній скарзі про те, що місцевий господарський суд відповідно до ст.111-12 ГПК України під час нового розгляду справи зобов'язаний діяти згідно з вказівками Вищого господарського суду України, і не має права ухилятись від їх виконання, - були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції. На думку ПАТ "Одеський припортовий завод" господарський суд першої інстанції під час нового розгляду справи не повинен досліджувати обставини, які були встановлені та доведені судами попередніх інстанцій, а також збирати нові докази або додатково перевіряти їх, оскільки ці та інші питання уже були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій, а також у Вищому господарському суді України.

Проте, суд апеляційної інстанції підставно не погодився із такими доводами ПАТ "Одеський припортовий завод", оскільки після скасування судом касаційної інстанції рішень судів попередніх інстанції та направлення справи для розгляду до суду першої інстанції, такий розгляд починається з початку та в повному обсязі і відповідно суд першої інстанції зобов'язаний надати оцінку всім обставинам справи та наявним у ній доказам у незалежності від того, що така оцінка вже надавалась при первісному розгляді справи, а також прийняти нові докази, якщо такі будуть подані до суду учасниками справи, та надати їм відповідну оцінку.

Крім того, при повторному (новому) розгляді справи суд першої інстанції, обов'язково виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, не позбавлений права та можливості виходити за межі вказівок, які містяться у постанові касаційної інстанції, в тому числі вирішувати питання щодо призначення по справі за клопотання учасників процесу судової експертизи, якщо вважає що її проведення необхідне для повного і всебічного вирішення спору.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зупиняючи провадження у справі за своєю ініціативою у зв'язку із призначенням господарським судом судової експертизи, з чим погодився апеляційний суд, суд першої інстанції діяв в межах повноважень, наданих йому статтею 79 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", оскільки судами було прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. у справі №916/5033/14 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак